Господь, скоріш прийди на землю нашу,
Де люди чистим серцем прагнуть до Тебе,
Твоя пречиста жертва мир зробила краще –
Народ повірив у спасіння пресвяте.
Віра людства – це надія на Іісуса
Й вічного життя священий Божий дар.
Я за всіх людей без усталі молюся,
Боже праведний, Спасителю і Цар.
За наши судьби дбає Бог всечасно:
Чи з Ним ти, чи в гріху проводиш вік
І нам, навіть, згадати дуже страшно,
Що б трапилось, коли б Ти зовсім зник.
Земля би сталася пустелею безмірной,
Де нічого би не жило і не росло;
Тільки з Твоєї мілості Ти людству вірний,
Простив Ти нас за все, минуло зло.
Мир людський полюбивши, створений Тобою,
Ти кровію Своєю гріх наш іскупив
Й на небо відійшов, але душою
Зостався з нами, як Отець Тебе навчив.
Тепер ми стоїмо у вічності порога:
В Господнє царство скарба не візмеш,
Крім віри правідної та надїї в Бога –
Тільки тоді небісне царство обретeш.
Кушнир Яков,
Нью Йорк, США
Родился в 1957 году и жил в г. Одессе. В Америке проживаю c июня 1989. К Богу и святой вере обратился в 1999 году. Являюсь прихожанином пятидесятнической церкви пастора Яручика. В восхвалении словом Иисуса получаю неоценимую помощь и поддержку от жены Александры. e-mail автора:alexyakny@earthlink.net
Прочитано 7013 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
